Криза театру чи театр кризи?

Пошук

Планы театра

У 2014 році театром планується 6 прем'єр. Так, як цей рік — рік ювілею Тараса Шевченка, то відзначати його будемо музичною виставою “Великий Льох” за його однойменною поемою-містерією. Вона адресована старшокласникам, студентам, молоді  і всім, хто цікавиться творчістю поета-пророка.

Театр продовжує творчу співпрацю з відомим українським письменником Іваном Андрусяком. Цього разу для найменшеньких глядачів у березні вийде вистава  “Зайчикові знахідки”. Проста і повчальна історія про маленького зайчика, що допоміг і маленьким  звірятам, і тим, хто набагато більший за нього.

Для найменшеньких глядачів театр, вперше в своїй практиці, задумав маленьку виставу-гру «Веселий садочок» у фойє, в якій діти зможуть не тільки слідкувати за сюжетом, але й, насамперед, брати участь в цьому дійстві, активно рухаючи його до кінцевої мети.

Далі в планах театру вистава до 120-річного ювілею Олександра Довженка, ім'я якого має наш театр. Харківський режисер Олександр Ковшун здійснить у червні постановку для школярів за творами митця та сторінками його біографії. Вистава буде мати назву «Ріка життя». Прем’єрний показ цієї вистави відбудеться у вересні на Всеукраїнських Довженківських читаннях у Сосниці.

Для учнів середнього віку приготуємо виставу про легендарного героя-земляка Іллю Муромця. П'єсу з назвою «Ілля Муромець» створив чернігівський автор Віталій Топчій. У виставі будуть діяти і сам звитяжний герой, і князі Мстислав та Володимир, і Соловей-розбійник.

Наприкінці року вийде вистава “Нові пригоди маленького Мука” за п'єсою Олександра Герасимова, в основу якої лягли казки німецького письменника Гауфа. Маленький Мук буде попадати у різні історії, але завжди щасливо з них виходити.

У 2014 році ми почнемо дворічний проект по створенню вистави  для дорослих. 

Традиційно в театрі відбудуться і День Святого Миколая,і Новорічні ранки, і нове видовище для всіх, хто любить зустрічати зимові свята.  
 
Продовжить роботу Творча Експериментальна  Майстерня (керівник Рената Гафурова). В планах роботи майстерні постановки вистав: «Всі хлопчики – дурні»
К. Драгунської, «Досьє на Замазуру» Я.Главацького, «Пробач мені» за твором Б. Железняка «Опудало»,  «Біда від ніжного серця» В.Сологуба та поетичної програми  «На кромке сердца».


Криза театру чи театр кризи?
Віталій ГОЛЬЦОВ, Чернігів

В Україні (час від часу) точаться розмови про кризу театру. Мені ж здається, що в театрі немає й не було кризи, але є більш небезпечна криза, що породжує решту криз. Я говорю не про відсутність драматургії, режисерів, акторів чи грошей. У нас театр не є вагомою часткою національної культури, а глядачі не відчувають великої потреби в театрі. Наша публіка не налаштована сприймати серйозно інші театральні жанри, окрім драматичного та оперного театрів. Насамперед це стосується такого виду театру, як театр ляльок. До нього ставляться, у найкращому разі, як до розважального закладу для дітей. До того ж наше суспільство пронизане корупцією та кумівством. Було б дивним, щоб ця біда не зачепила й театральний механізм... Так, він давно потребує нових налаштувань. Але не в сенсі «модніх» ще недавно — самоокупності, госпрозрахунку. (Коли наприкінці вісімдесятих років минулого століття ця «хвороба» багатьох у нас захопила, іноземці дуже дивувалися. Бо в них вважається за щастя мати дотацію, вони її домагаються всілякими засобами.)

Необхідна чітка державна система різної форми грантів, доплат, замовлень, пільг та знижок. Потрібно, щоб працював закон України про культуру. Тут доречно згадати вислів: «Не запитую, які у вас закони, запитую, як вони виконуються». Ці речі, гадаю, є зрозумілими кожному. Тільки побоююся, що театри знову «підштовхують» до госпрозрахункової моделі. Суттєво те, що, в принципі, по всій Україні затримується зарплата, а влітку — відпускні (й це на тлі безмежного розкошування купки людей, які постійно демонструються ЗМІ). А для багатьох заробітна плата — єдиний засіб існування... Мовчить профспілка культури, мовчить Національна спілка театральних діячів України. Та й їхні члени бояться звертатися по допомогу — «як би чого не вийшло». До речі, якщо закрити всі театри — нічого не трапиться. Просто народ стане неосвіченим. Але я не про це. Я — про локальні справи. Йтиметься про те, що кількість не завжди переходить у якість. Говорю про численні фестивалі театрів ляльок в Україні. Все було б чудовим, можна тільки радіти, якби не забаганка організаторів фестів (навіть найдрібніших) мати своє журі. Зазвичай вистави на конкурс не відбираються, мета і критерії таких фестивалів окреслені загальними словами, дуже рідко відбуваються професійні обговорення побаченого. І хоча номінацій буває занадто багато (і дивних номінацій), але визначення лауреатів по основних з них часто викликає ще більше здивування. І нерідко буває, що на інших подібних фестивалях, де інший склад журі, ці лауреати взагалі не номінуються. А в кулуарах найбільше критикуються. Багато вистав до театру ляльок, у класичному розумінні, взагалі не відносяться (хай буду ретроградом, але мені подобаються вистави, котрі створювалися 30 років тому).

В Україні (на державному рівні) ніхто театрами ляльок не опікується. Наприклад, в РФ у департаменті державної підтримки мистецтва є плани значущих заходів щодо театрів ляльок; діє «Всеросійський конкурс Національної премії «Золота маска». В країнах ЄС існують державні гранти для театрів, програми розвитку; відбуваються всесвітньо відомі фестивалі театрів граючої ляльки... Тому, як зазначає режисер Андрій Жолдак, ці театри «грають у Вищій лізі, а український — у любительській»!

«Публіка, — як пояснює Вікіпедія, — сукупність людей, що є об’єктом впливу мистецтва, пропаганди, реклами, літератури, розважальних заходів, просвіти». В іншому поясненні говориться: «Публіка — народ, що впливає на владу». І доки в Україні не складеться така публіка, доти вона буде театром кризи.

 

Фотоконкурс


Дорогі наші глядачі, пропонуємо вам взяти участь у фотоконкурсі «МАМА, ТАТО, Я – ТЕАТРАЛЬНА СІМ’Я». У багатьох з вас зберігаються світлини, на яких ви і ваш малюк сфотографовані в нашому театрі.тНадсилайте найцікавіші на наш фотоконкурс.
Роботи можна надсилати у зручний для вас спосіб:
- На електронну адресу театру chernigov.teatr@gmail.com
- Вислати поштою на адресу театру : Чернігівський обласний театр ляльок, Проспект Перемоги,135, Чернігів 14013 з поміткою на фотоконкурс «МАМА,ТАТО,Я – ТЕАТРАЛЬНА СІМ’Я»
- Особисто привезти в театр
- А також викласти в альбом «МАМА, ТАТО, Я – ТЕАТРАЛЬНА СІМ’Я» на сторінку театру в контакті http://vk.com/club33415852

При відправці необхідно вказати прізвище і контактні телефони.
Найцікавіші фотографії будуть виставлені в фойє театру і розміщені на сайті театру.
Автори найкращих фотографій отримають дипломи і подарунки.
    buy adobe after effects cheap microsoft office 2013 download download nik software dfine
price of excel software best price acrobat 9 pro upgrade buy microsoft project 2013 server cheap microsoft office word 2010 price windows 8.1 purchase contribute cs4
    purchase rosetta stone http://socialwork.columbia.edu/sites/all... buy 2007 ms word
buying parallels software where can i buy outlook express buying windows 7 professional full version
    buy rosetta stone italian buying adobe lightroom 3 discount adobe photoshop cs4 upgrade mac
cheap indesign cs3 cheapest autocad lt price buy ilife 08 uk